25 апреля 2024

УӔЗЗАУ ӔНКЪАРӔНТӔ УӔХЕМӔ ХӔСТӔГ МА УАДЗЕТӔ

15.04.2022 | 16:37

Ӕнӕнездзийнади дуйнеуон бон бӕрӕггонд цӕуй алли анз дӕр 7 апърели. Еци бон бундор ӕвӕрд ӕрцудӕй Ӕнӕнездзийнади дуйнеуон организацийӕн. Ӕнӕнездзийнади бон исбӕрӕг кӕнунӕн алли анз дӕр фӕууй хецӕн темӕ. Аци хатт е баст ӕй, адӕймагӕн ӕ нифс ку расӕттуй, гъенцъун ӕма уӕззау ӕнкъарӕнти буни ку фӕууй, уӕхӕн зӕрдиуаги – депрессий хӕццӕ.

Аци ӕнкъарӕнтӕ кӕмӕн нӕ ‘нцӕ зонгӕ, уӕхӕн адӕймаг, ӕвӕдзи, ӕстӕнмӕ разиндзӕнӕй. Уӕззау ӕнкъарӕнтӕ психикон ӕгъдауӕй ӕвзарун кӕнунцӕ зиндзийнӕдтӕ, адӕймаг сӕ ахӕсти ку бахауй, уӕд ӕ бон нӕбал фӕууй ӕ аллибони хумӕтӕг куститӕ кӕнун дӕр, ихӕлун райдайуй ӕ рахастдзийнадӕ ӕ зонгитӕ ӕма хеуӕнттӕмӕ. Уӕхӕн зӕрдиуагӕ ӕгӕр арф ку ниууй, ӕма берӕ рӕстӕг ку рахӕссуй, уӕд хатгай адӕймаги хе марунмӕ дӕр ӕркӕнуй. Уӕззау бӕрӕггӕнӕнтӕ куд ӕвдесунцӕ, уотемӕй, 15-29-анздзуд ӕригӕнттӕ ахиддӕр цӕй фудӕй мӕлунцӕ, еци дууӕ анхосӕгемӕй дуккаг бунати ӕнцӕ хе маруни цаутӕ. Уомӕ гӕсгӕ депрессийӕй хе багъӕуай кӕнунӕн ес устур нисанеуӕг.

Адӕймаг ӕ хурфӕмӕ игъосунбӕл цӕмӕй ма фӕууа, уой туххӕй ес цалдӕр хумӕтӕг, фал бӕлвурд уагӕвӕрди, ӕма фиццаг ӕй рохс.

Ахургӕндтӕ куд бафеппайдтонцӕ, уотемӕй адӕймаг гъенцъун кӕнун райдайуй, уӕззау ӕнкъарӕнти буни фӕууй, анзи афӕнттӕ кӕрӕдзей ку феййевунцӕ, уӕхӕн рӕстӕги, уӕлдайдӕр фӕззӕги, бон цубур кӕнун ку райдайуй, уӕд. Ахургӕндти гъудимӕ гӕсгӕ, рохс ахедуй адӕймагӕн ӕ психикон уавӕрбӕл, дӕттуй ин циуавӕрдӕр тухӕ. Уомӕ гӕсгӕ рохсбӕл ауӕрдун нӕ гъӕуй. Талингӕ хуарз ӕй айдагъдӕр хуссунмӕ кенӕ ба адӕймагмӕ ӕнкъард кӕнун ку фӕццӕуй, уӕхӕн афони. Уӕ цӕстӕ даретӕ, цӕмӕй уӕ кусти бунати дӕр уа рохс. Кусти рӕстӕг рӕфтад кӕнуни афони дӕр зийнадӕ ма кӕнетӕ ӕма ратезгъо кӕниайтӕ. Фӕлладуадзӕн бӕнтти ба кӕдзос уӕлдӕфи ӕрвететӕ фулдӕр рӕстӕг. Адӕймаги организм хори рохс хъӕбӕр агоруй ӕма ибӕл уӕхецӕн ма ауӕрдетӕ.

Дуккаг уагӕвӕрд – хуӕруйнаг. Адӕймаг мӕтъӕл, ӕрхун кӕнун райдӕдта, зӕгъгӕ, уӕд гъӕуама хуӕрун райдайа ести хуӕрзадӕ ӕма пайда хуӕруйнаг. Организм цох ӕййафуй гъарӕй, уомӕ гӕсгӕ агоруй фулдӕр калоритӕ. Ӕгӕр берӕ хуӕрун дӕр нӕ гъӕуй, фал еуминкъий уӕддӕр уӕхе рабоц кӕниайтӕ, уӕ зӕрдӕ ци хуӕруйнаг зӕгъа, уомӕй. Иронх кӕнунуйнаг нӕ ’нцӕ рӕзӕ, халсартӕ, кальций ӕма магнийӕй гъӕздуг продукттӕ дӕр, уӕдта витаминтӕ А ӕма С. Испайда кӕнун ӕнгъезуй аптеки уӕййаг витаминтӕй дӕр.

Ӕртиккаг – фулдӕр ӕзмӕлун. Ӕзмӕлгӕй тогмӕ хуӕздӕр хъӕртунцӕ уӕлдай ахсгиаг бауӕргъӕдтӕ – эндорфинтӕ. Дохтиртӕ сӕ хонунцӕ «амонди» бауӕргъӕдтӕ. Ӕма е хумӕтӕги нӕй. Зийнадӕгӕнагӕ адӕймагмӕ аци бауӕргъӕдтӕ нӕ фагӕ кӕнунцӕ, фал сӕумӕй гимнастики цалдӕр минутти уин балӕвар кӕндзӕнӕй хуар зӕрдиуагӕ, ӕма уин е рахӕсдзӕнӕй ӕнӕгъӕнӕ бон дӕр. Бони дӕргъи дӕр архайетӕ фулдӕр ӕзмӕлунбӕл, тезгъо кӕнетӕ, архайетӕ спортӕй. Физкультурӕ ӕма спортӕй ӕнӕмӕнгӕй архайун гъӕуй алли бон дӕр. Ахсгиаг ӕй, цӕмӕй еци архайдӕй адӕймаг арази уа ӕхуӕдӕг. Уӕд организм амонди бауӕргъӕдтӕй уодзӕнӕй ӕфсес, уӕхуӕдтӕ ба – ӕнӕнез ӕма рӕсугъд.

Цуппӕрӕймаг – цӕрдӕг ӕма иуонгрӕуӕгдзийнадӕ. Адӕймаг ӕнӕхъаурӕ ку исуй, уӕд организмӕн байагъаз кӕндзӕнӕнцӕ кӕрдӕгути цайтӕ, бальзамтӕ, уӕгъӕлий фунх дон ӕма ӕндӕртӕ. Кадӕртӕ пайда кӕнунцӕ цай ӕма кофейӕй. Етӕ дӕр хъаурӕ дӕттунцӕ, фал сӕ берӕ ба пайда нӕй. «Амонди» бауӕргъӕдтӕмӕ хауӕг серотонин организми цӕмӕй фӕззинна, уомӕй хуарз ӕй шоколад. Адӕймагӕн гъардзийнадӕ ба дӕттуй имбирь.

Фӕндзӕймаг – рӕсугъддзийнадӕ. Архайетӕ уобӕл, цӕмӕй уӕ алливарс уа аййев – ӕрдзӕ, фадуӕттӕ, адӕм. Уӕ кусти бунат, уе стъол гъӕуама уонцӕ ӕфснайд, дзаумӕуттӕ гъӕуама уонцӕ рӕсугъд ӕма цийнӕдзийнадӕ хӕссӕг. Ахиддӕр цотӕ музейтӕмӕ, игъосетӕ ӕхцӕуӕн ӕнкъарӕнтӕ хӕссӕг музыкӕмӕ. Уазал рӕстӕги фулдӕр пайда кӕнетӕ сурх хузӕ дзаумӕуттӕй. Бор ӕма борбун хузтӕ дӕттунцӕ тухӕ. Цъӕх хузӕ адӕймаги кӕнуй сабур, аразуй ин зӕрдӕмӕдзӕугӕ, ӕнцонвадуат уавӕртӕ.

Ӕхсӕзӕймаг – бастдзийнадӕ. Уӕ рахастдзийнӕдтӕ ӕнгомдӕр кӕнетӕ ӕма уӕхе ахиддӕр бӕттетӕ уӕ хӕстӕгути, уӕ зонгити хӕццӕ, ӕхцӕуӕн уин ка ’й, уӕхӕн адӕми хӕццӕ.

Ӕвдӕймаг – федӕнмӕ фӕндитӕ ӕма нисантӕ кӕнун хуарз ӕй. Уӕхе цӕмӕй ерхӕфсдзинайтӕ, зӕрдӕн ӕхцӕуӕндзийнадӕ хӕссӕг уӕхӕн моцтӕбӕл рагацау гъуди кӕнетӕ, ӕлхӕнетӕ уӕхецӕн уӕледарӕс, хе рӕсугъдгӕнӕн дзаумӕуттӕ. Уӕхе ерхӕфсетӕ, адӕймаги кӕми исрӕсугъд кӕнунцӕ, уӕхӕн салонтӕмӕ цӕунӕй, нӕуӕг дзаумӕуттӕ ӕлхӕнунӕй, иуазӕгуати цӕунӕй, спортӕй архайунӕй. Рагацау ке исфӕндӕ кодтайтӕ ӕма ӕнгъӕлмӕ кӕмӕ кастайтӕ, еци нисантӕ алкӕддӕр уӕ къохи ӕфтуйӕнтӕ.

 

Медицинон профилактики республикон центр