28 апреля 2024

ДӔХЕ ЦАРДИ ХУЗӔН ХЪАЗАР ДИН УӔД ИННЕЙ ЦАРД ДӔР!..

18.11.2020 | 14:43

Дууӕ синхон паддзахадей, Азербайджан ӕма Сомехи ’хсӕн Нагорный Карабахи фӕдбӕл тогниккалди буцӕутӕ ку рауадӕй, уӕд мӕмӕ, куд аллихатт, уотӕ бабӕй уайтӕккӕ Мӕскуйӕй исдзурдта мӕ рагон хуарз ӕрдхуард, журнал «Знамя»-й сӕйраг редактор Сергей Чупринин. Хъӕбӕр батухстӕй еци хабӕртти фӕдбӕл, уӕдта, махмӕ Цӕгат Иристони еци адӕмихӕттити минӕвӕрттӕй берӕ ке цӕруй, уой зонгӕй мӕ фарста, уавӕр уӕмӕ куд ӕй, уобӕл дӕр. Ӕз ин рахабӕрттӕ кодтон, загътон ин уой дӕр, ӕма Азербайджани ӕма Сомехи ’хсӕн ци нихмӕлӕуд ӕма хӕлхъойтӕ рауадӕй, етӕ цӕйбӕрцӕбӕл сагъӕссаг ӕнцӕ мах дзиллӕн дӕр. Ӕма нӕмӕ ци азербайджанӕгтӕ ӕма сомехӕгтӕ цӕрунцӕ, уони ’хсӕн рахастдзийнӕдтӕбӕл цӕмӕй лӕгъузӕрдӕмӕ ма фӕббӕрӕг уонцӕ, уой туххӕй нӕ республики Национ рахастдзийнӕдти Министради, иннӕ бӕрнон паддзахадон ӕма ӕхсӕнадон оргӕнти  косгутӕ цалдӕр хатти фембалдӕнцӕ еци адӕмти национ-культурон центрти разамонгути хӕццӕ. Зӕгъун гъӕуй уой, ӕма дууӕ адӕмихаттей минӕвӕрттӕ дӕр балӕдӕрдтӕнцӕ, нӕ дзилли сагъӕс цӕбӕл ӕй, уой, ӕма сӕ гъуди ӕргомӕй загътонцӕ: Иристон еци бунат нӕй, Нагорный Карабахи лухкӕнуйнаг фарста кӕми равзарӕ – бавзарӕгонд цӕуонцӕ. Цӕттӕгонд ӕрцудӕй бадзубандигонд ӕма си сӕ къохтӕ бафинстонцӕ национ рахастдзийнӕдти фартати фӕдбӕл Министради, Ӕхсӕнадон палати, Устур Нихӕси ӕма динти разамонгутӕ. Еци бадзубандигонди куд загъд ес, уотемӕй республики цӕргутӕ алли ардауӕн ӕма хилкъахӕн архайдӕй сӕхе гъӕуама гъӕуай кӕнонцӕ ӕма макӕци ӕзмӕнстити бахауонцӕ, гъӕуай кӕнонцӕ республики сабур цард. Кӕрӕдзей лӕдӕргӕй, сабур цард кӕнун, терроризм ӕма экстремизми нихмӕ тох кӕнун, культурӕ ӕма ӕвзаг багъӕуай кӕнун – е ӕй сӕйрагдӕр нисан, ӕма уомӕ гъӕуама тундзӕн идарддӕр дӕр.

Еци гъуддӕгути фӕдбӕл Сергей Чупринини хӕццӕ нӕ дзубанди ци хузи рауадӕй, уой фӕдбӕл ӕрмӕг ба кӕсетӕ идарддӕр.

Сакъити Эльбрус

 

С.Э.: Зонун ӕй, Сергей, нӕ республики, уӕдта Цӕгат Кавкази ӕнӕгъӕнӕй уавӕртӕ дӕ зӕрдӕмӕ куд хӕстӕг есис, ести ӕверхъау цаутӕ си ку ӕрцӕуй, уӕд уой туххӕй куд бахъонц кӕнис… Беслӕни 2004 анзи сентябри фудбӕлах ку ӕрцудӕй, уӕд дӕуӕн дӕр куд устур зӕрддзӕф адтӕй еци хабар, куддӕр ӕй райгъустай, уотӕ мӕмӕ уайтӕккӕ дӕр Мӕскуйӕй исдзурдтай, хъӕбӕр тухст ӕма зӕрдхъурмӕй мӕ фарстай, ци бӕлах нӕбӕл ӕрцудӕй, уой туххӕй… Уой фӕсте дӕр мӕмӕ еудадзугдӕр исдзорисӕ, фарстай мӕ, дӕ зӕрдрист мах зӕрдристӕй минкъийдӕр ке нӕ адтӕй, е бӕрӕг уидӕ дӕ гъӕлӕсиуагӕй… Уой фӕсте Цӕгат Иристонмӕ дӕ цардӕмбал Людмили хӕццӕ иссӕугӕй, фиццагидӕр, бабӕрӕг кодтай еци фудракӕнди ци сувӕллӕнттӕ ӕма хестӕртӕ бастъалдӕнцӕ, уони уӕлмӕрдтӕ, рохсаг син загътай. Мадта гӕнӕн ӕма амал кӕми уидӕ, уоми дӕ зӕгъуйнӕгтӕ Беслӕни фудбӕлахи туххӕй зӕгъисӕ. Гъуди сӕ кӕнун, кӕцидӕрти си нӕ газети дӕр ниммухур кодтан.

С.Ч.: Ӕримисдзӕнӕн си еу загъд: «Мах еугурӕй дӕр фӕйнӕхузи адӕймӕгутӕ ан: уруссӕгтӕ, ирӕнттӕ, украинӕгтӕ, киристӕнттӕ ӕма пусулмӕнттӕ, интеллигенттӕ ӕма хумӕтӕг фӕллойнӕгӕнгутӕ. Мах еугурӕй дӕр фӕйнӕхузи цӕстингасӕй кӕсӕн фӕйнӕхузи дзаумӕуттӕмӕ, цӕмӕндӕртӕн фӕйнӕхузи аргъ кӕнӕн. Фал мӕнӕ Беслӕни ци фудӕнамонд ӕрцудӕй, е уойбӕрцӕбӕл устур разиндтӕй, ӕма имӕ куд айдагъ ирон царди, фал дуйнеуон еумӕйагадӕмон царди агъазиаудӕр фудӕнамондӕй уӕлдай ӕндӕр нецихузи цӕстингасӕй ракӕсӕн ес».

С.Э.: Сергей, аци гъудитӕ загътай цалдӕр анзей размӕ. Уӕдӕй нурмӕ рацудӕй рӕстӕг, махӕй куд нӕ алкей царди, уотӕ не ’хсӕнади дӕр цидӕр ӕййивддзийнӕдтӕ ӕрцудӕй, цӕмӕдӕрти ӕндӕр цӕстингасӕй кӕсӕн.

С.Ч.: Балӕдӕрдтӕн дӕ, Эльбрус, уомӕй ци зӕгъуйнаг дӕ, уой. Хъӕбӕр берӕ ӕнзти дӕргъи дууӕ ӕнсувӕрей хузӕн лимӕндзийнадӕ ку хӕссӕн ӕз ӕма ду, ӕма, мӕ уодигъӕдӕ циуавӕр ӕй, уой хъӕбӕр хуарз ку зонис. Царди мӕ зӕрдӕ цӕбӕл тухсуй, еци гъуддӕгутӕ ӕма фӕззиндтити фӕдбӕл ӕз мӕ гъудитӕ, мӕнӕ цидӕр нӕуӕг думгитӕ ӕрбадумдтонцӕ, кенӕ ӕндӕр цидӕр мӕнгӕ сайӕнтӕ фӕззиндтӕй, зӕгъгӕ, уомӕ гӕсгӕ некӕд раййевӕ-баййевӕ кодтон, уӕдта уотӕ кӕнунмӕ гъавгӕ дӕр нӕ кӕнун. Уогӕ цидӕртӕ дӕмӕ си цидӕр ӕййивддзийнӕдти туххӕй еуцӕйбӕрцӕдӕр ӕндӕр, растдӕр зӕгъгӕй ба, бӕлвурддӕр ӕма ӕцӕгдзийнадӕмӕ хӕстӕгдӕр хузи куд нӕ зиндзӕнӕнцӕ, фал дӕ цӕстингаси бундор ба еу уа: рӕстадӕ ӕма рӕстдзийнадӕ, дӕ уоди бӕрнондзийнадӕ ӕма цӕсгондзийнадӕ. Уомӕ гӕсгӕ ба кӕддӕр Беслӕни фудбӕлахи туххӕй ци загътон, уой абони дӕр зӕгъун. Ӕцӕг ма ибӕл уой бафтаудзӕнӕн: гъӕуама ни алкедӕр ӕхецӕн ихӕсбӕл банимайа, бӕрнон ке ӕй, нӕ Фидибӕсти цидӕриддӕр цӕуй ӕма ӕрцӕуйнаг ӕй, уобӕл. Уомӕ гӕсгӕ ба ни гъӕуама алкедӕр ӕхемӕ ихӕс еса, цӕмӕй нӕ царди минкъийдӕр уа ӕрхундзийнадӕ, цӕмӕй нӕ кӕстӕртӕ цидӕр ӕнахъӕлти фудӕй ма стъӕлонцӕ, фал амондгунӕй ирӕзонцӕ ӕма сӕ царди хабӕрттӕ кӕнонцӕ, цӕмӕй зӕрдсаст ма уонцӕ, фал зӕрдерухӕй ӕма разӕнгардӕй арфи гъуддӕгутӕ аразонцӕ, амондӕй хайгин уонцӕ, уобӕл ӕновудӕй архайуни ихӕс… Еци бӕрнондзийнадӕ хауй махмӕ, исфӕлдистадон интеллигенций минӕвӕрттӕмӕ дӕр, ка ’й зонуй, иннӕ дзиллитӕй уӕлдай фулдӕрӕй дӕр.

С.Э.: Сергей, мӕнӕ нуртӕккӕ ци рӕсугъд гъудитӕ загътай нӕ цардарӕзти, нӕ кӕстӕрти туххӕй, уони цӕмӕй нӕхе цӕстӕй уинӕн, цӕмӕй нӕ абони царди исфедауонцӕ, уой туххӕй ци берӕ ахсгиаг гъуддӕгутӕ исаразун гъӕуй, уонӕн ба, ӕвӕдзи, сӕ сӕйрагдӕртӕй ӕй нӕ бӕсти цӕрӕг адӕмти ’хсӕн бастдзийнӕдтӕ тӕккӕ зӕрдӕмӕдзӕугӕдӕр хузи ӕрфедар кӕнун, цӕмӕй се ‘хсӕн рахастдзийнӕдтӕ айдагъдӕр хуӕрзӕрдӕмӕ зиннонцӕ нӕ цардиуагӕбӕл. Куд дӕмӕ кӕсуй, цӕмӕй нӕ еци бӕлдӕ ӕцӕгдзийнадӕ исуа, уой туххӕй ци гъӕуй, уӕдта кӕд уомӕн ахедгӕ мадзӕлттӕ ес, уӕд си хуӕздӕр хузи испайда кӕнуни туххӕй ци хуӕздӕр исаразун ӕнгъезуй?

С.Ч.: Уӕхӕн мадзӕлттӕ куд нӕййес. Ӕцӕг гъӕуй, цӕмӕй ни алкедӕр, кӕми ӕй ӕма ци кустбӕл хуӕст ӕй, уоми куд архайа еци гъуддагмӕ ӕ пайдай хай бахӕссунбӕл. Нӕхе журнали туххӕй ку зӕгъон, уӕд нӕ зӕрди ес, цӕмӕй нин Цӕгат Кавкази уа минӕварӕдтӕ ӕма нӕ еци фӕндӕ, зӕгъун ӕнгъезуй, ӕнхӕст кӕнун райдӕдтан, Дзӕуӕгигъӕуи информацион центр кӕнунӕй. Уогӕ еци хабӕрттӕ дӕуӕн ӕнӕзундгонд ку нӕ ’нцӕ – еци центр байгон кӕнуни хабӕрттӕ дӕхе хӕццӕ ку аразӕн. Фал ӕй уӕ газеткӕсгутӕ дӕр зонӕнтӕ. Цӕгат Иристони ӕй ке ’скодтан, е бустӕги хуарз гъуддаг ӕй. Фиццагидӕр, уӕ республики сӕйраг сахар уӕрӕсейаг культури зингӕ бунат ахӕссуй – ка ни нӕ зонуй уой, ӕма ӕ хӕццӕ баст ке ’нцӕ Александр Пушкин, Лев Толстой, Михаил Лермонтов, Михаил Булгаков ӕма ма уруссаг культури номдзуддӕр архайгутӕй берети хъисмӕттӕ. Мадта советон доги ӕма уой фӕсте дӕр нӕ фидибӕстон культури хъӕбӕр бӕрӕг бунат ка ахӕста ӕма ахӕссуй, ӕ райрӕзтмӕ устур байвӕрӕн ка бахаста ӕма хӕссуй, уонӕй дӕр беретӕ рацудӕнцӕ аци сахарӕй. Дуккагӕй ба – нӕ журналӕн уӕ республики хӕццӕ рагон бастдзийнӕдтӕ ес. Ӕруагӕс ми кӕнуй, еци бастдзийнӕдтӕ идарддӕр никки тухгиндӕр, никки гъӕздугдӕр кӕндзӕнӕнцӕ. Ӕма айдагъ Цӕгат Иристони нӕ, фал ӕнӕгъӕнӕ Кавкази иннӕ финсгути, ахургӕндти, интеллигенций минӕвӕртти хӕццӕ дӕр зӕрдиагӕй ке архайдзинан, не ’хсӕн лӕдӕрундзийнадӕ ке ниффедар уодзӕнӕй, уобӕл ӕууӕндун.

С.Э.: Юрий Темирканов, Фазиль Искандер, Къибирти Тимур, Дударати Вероникӕ, Гадати Лазӕр, Соскъити Владимир… Етӕ ’нцӕ, Цӕгат Кавказӕй ка рацудӕй, еци минӕвӕрттӕ ӕма си ӕнӕгъӕнӕ Уӕрӕсе дӕр сӕрустур ӕй, се ’сфӕлдистадӕ ӕнӕгъӕнӕ дуйнейӕн дӕр ӕй фӕнзуйнаг. Беретӕ си сумах журналӕн дӕр ӕнцӕ ӕ цӕсгон, ӕ сӕрустурдзийнадӕ. Сергей, интеллигенций бон берӕ ’й, цӕмӕй уӕрӕсейӕгтӕ ӕндӕр, раст уинӕг цӕстӕй ракӕсонцӕ Цӕгат Кавказмӕ, растдӕр зӕгъгӕй ба ин раздахонцӕ ӕ раздӕри кадӕ, куд иуазӕгуарзон, рӕсугъд, интеллектуалон, цард кӕми фицуй, уӕхӕн сабур бӕстӕ. Ци гъуди кӕнис ду ба уой туххӕй?

С.Ч.: Гъӕуй аллихузон, уавӕрбӕл хуӕрзӕрдӕмӕ ка фӕззиндзӕнӕй, уӕхӕн бӕлвурд гъуддӕгутӕ аразун: фембӕлдтитӕ, бастдзийнӕдтӕ, конференцитӕ, наукон-практикон ӕртӕститӕ. Кӕрӕдзебӕл ӕмбӕлгӕй, кӕрӕдзей хӕццӕ унаффӕ кӕнгӕй, кӕрӕдзебӕл ӕууӕндгӕй, ӕнгъезуй размӕ цӕун, райеуварс кӕнун, фӕстаг ӕнзти ци нецӕййаг гъудитӕ ниффедар ӕй еуӕй-еуети зунди, уони.

Мӕнӕн, уруссаг лӕгӕн, лӕдӕрдгонд нӕй, нӕ еудзийнадӕ нин ци бахъор кодта ӕма нӕ нур ба ци бакӕнун гъӕуй, цӕмӕй гъуддаг ӕ федауци уавӕр иссера. Мӕнӕн ес ирон ӕрдхуард, лимӕнӕй цӕрун кӕсгӕнтти хӕццӕ, мухур кӕнӕн нӕ журнали фӕрстӕбӕл кавказаг финсгути уадзимистӕ. Махӕн еу ӕвзаг ес – кӕрӕдзей лӕдӕруни ӕвзаг. Ӕма нӕмӕ гъӕуама еунӕг сагъӕс уа, цӕмӕй еци ӕвзаг федардӕр кӕна, цӕмӕй еци ӕвзаг ма фесӕфа, фал фесӕфа провокацион игакӕ «кавказаг национ цӕсгон». Мӕнӕй ӕруагӕс кӕнуй, ауӕхӕн терминтӕ ӕхецӕн гъӕуама ма аккаг кӕна, ӕхе хузӕнонбӕл ци ӕхсӕнадӕ нимайуй, е – никки ба ма уой дӕр зӕгъун ӕма алли адӕмихатти цӕсгон дӕр ӕвдист цӕуй ӕ хуӕздӕр минӕвӕрттӕй, айдагъ национ финсӕг ка нӕй, национ гъудигӕнӕг, национ аййевади косӕг, фал ӕнӕгъӕнӕ Уӕрӕсейӕн дӕр кадӕ хӕссӕг ка ’й, уӕдта айдагъ Уӕрӕсейӕн нӕ, фал еугур дуйнейӕн дӕр ӕ искурдиадӕй устур хуарзи ка бацудӕй, уӕхӕн минӕвар. Уруссаг культури фӕрци Иристони, Дагестани, Мӕхъӕли, Кӕсӕг-Балхъари, еугур Кавкази дзурд дӕр хъӕртуй еугур дуйнебӕл дӕр ӕма гъӕуама идарддӕр дӕр уотӕ уа. Гъе уомӕ гӕсгӕ ба дин, Эльбрус фӕдзӕхсун еу гъуддаг: цӕй ӕма еумӕйагӕй цӕттӕ кӕнӕн уӕхӕн ӕрмӕгутӕ, кӕцитӕ ирдӕй ӕвдесдзӕнӕнцӕ Кавкази цӕрӕг адӕмти уодиконд, цардиуаги федауцӕ ӕгъдӕуттӕ ӕма фӕткитӕ… Ӕма сӕ мухур кӕндзинан нӕ журнали, цӕмӕй еугур еци хабӕртти райдзастдзийнадӕ зононцӕ Уӕрӕсей ӕма дуйней рауӕнти цӕрӕг иннӕ адӕмтӕ дӕр. Арази дӕ?

С.Э: Куд нӕ уон арази!.. Ӕма ми ӕруагӕс кӕнуй, еци арфиаг гъуддаг исаразун нин ке бантӕсдзӕнӕй, е…